Сторінка вчителя-логопеда

 

Любі мами й тата!

Вас, рано чи пізно, починає турбувати питання правильного мовлення дитини. Ви мрієте, щоб малюк був здоровим, розумним і, ставши дорослим, досяг життєвих і професійних успіхів, прагнете аби він зростав вільним у спілкуванні та впевненим у власних можливостях. І чи не найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням.

Якщо ви любите свою дитину, бажаєте їй добра та світлої долі, невже байдуже поставитесь до її труднощів, які згодом спричинять вади навчання. Вчасне не виправлення мовленнєвих вад веде до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій.

Тому я, вчитель-логопед дошкільного навчального закладу №81 «Колобок», Пархоменко Олена Вікторівна започатковую рубрику «Навчає логопед». Маю надію, що мої консультації стануть в пригоді як батькам дітей дошкільного віку, так і батькам молодших школярів. Мова - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д.Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення, малятко чує і вимовляє в колі рідних людей. Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

Батьки, ні в якому разі, не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми.

Мова дорослих – приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мови дорослих, які оточують її з раннього дитинства. Малюк навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми. Причинами помилок в мові дорослих є вплив діалектного оточення і невміння відрізняти звукову норму. Яскрава виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам’ятовування. Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дітей байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості. Слід дотримуватися відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мови батьків, у неї може виникнути заїкання.

Справжнім скарбом рідної української мови є твори усної народної творчості – приказки, загадки, скоромовки, вірші, казки. Дорослим необхідно вживати влучні вирази, народні перлини в живу розмовну мову, вивчати з дітьми народні твори.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанні у школі.

 

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ! 


МОВНА ФУНКЦІЯ Є ОДНІЄЮ З ВАЖЛИВИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛЮДИНИ. 

ПОРУШЕННЯ МОВИ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕСЬ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК МАЛЮКА, УТРУДНЯЮТЬ ЙОГО СПІЛКУВАННЯ З ТИМИ ЛЮДЬМИ, ЩО ЙОГО ОТОЧУЮТЬ, ВІДБИВАЮТЬСЯ НА ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ, ХАРАКТЕРІ, ПОВЕДІНЦІ. А ЦЕ, У СВОЮ ЧЕРГУ НЕГАТИВНО ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА ОПАНУВАННІ ГРАМОТИ, НА УСПІШНОСТІ В ЦІЛОМУ. 

ДО 7 РОКІВ В ДИТИНИ МАЄ БУТИ СФОРМОВАНА МОВНА ГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ: 

- МАЛЮК ПОВИНЕН УМІТИ ПРАВИЛЬНО І ЧІТКО ВИГОЛОШУВАТИ СЛОВА І ВСІ ЗВУКИ РІДНОЇ МОВИ, ГОВОРИТИ ДОСИТЬ ГУЧНО, В ПОМІРНОМУ ТЕМПІ; 

- МАЛЮК ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ЗВУКОВИМ АНАЛІЗОМ СЛОВА, ТОБТО НЕ ЛИШЕ ВІДРІЗНЯТИ ЗВУКИ ОДИН ВІД ОДНОГО, АЛЕ І ЧІТКО ВИЗНАЧАТИ ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ, ВИЗНАЧАТИ МІСЦЕ ЗВУКУ В СЛОВІ; 

- МАЛЮК ПОВИНЕН ПРАВИЛЬНО БУДУВАТИ РЕЧЕННЯ РІЗНОЇ КОНСТРУКЦІЇ, ПОГОДЖУВАТИ СЛОВА В РОДІ, ЧИСЛІ І ВІДМІНКУ; 
- ПРАВИЛЬНО ВЖИВАТИ ІМЕННИКИ, ЩО НЕ ВІДМІНЮЮТЬСЯ; 
- ПРАВИЛЬНО ПІДБИРАТИ ПОТРІБНІ СУФІКСИ ПРИ СЛОВОТВОРЕННІ; 
- МАЛЮК ПОВИНЕН ЛОГІЧНО, ПОСЛІДОВНО, ВИРАЗНО, ДОСИТЬ ПОВНО І ТОЧНО ПЕРЕДАВАТИ ЗМІСТ ЗНАЙОМИХ КАЗОК, РОЗПОВІДЕЙ; САМОСТІЙНО СКЛАДАТИ РОЗПОВІДІ ПО СЮЖЕТНИХ КАРТИНКАХ, ПРОСЛІДЖУЮЧИ ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОДІЙ І УЛОВЛЮЮЧИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ; 
- СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС ДИТИНИ, ЩО ВСТУПАЄ ДО ШКОЛИ, ПОВИНЕН СКЛАДАТИ НЕ МЕНШЕ 2000 СЛІВ, ПРИЧОМУ В НЬОМУ МАЮТЬ БУТИ ПРИСУТНІМИ ВСІ ОСНОВНІ ЧАСТИНИ МОВИ: ІМЕННИКИ, ПРИКМЕТНИКИ, ДІЄСЛОВА, ЧИСЛІВНИКИ, ЗАЙМЕННИКИ, ПРИЙМЕННИКИ, ЧАСТКИ, ВИГУКИ. 
ЦЕ НАЙГОЛОВНІШЕ, НА ЩО ТРЕБА ЗВЕРНУТИ УВАГУ. І ДУЖЕ ВАЖЛИВО НАВЧИТИ МАЛЮКА ПРАВИЛЬНО ГОВОРИТИ, ТЕРПЛЯЧЕ ДОБИВАТИСЯ ВІД НЬОГО ПРАВИЛЬНОЇ ВИМОВИ.

У ЯКОМУ ВІЦІ ПОТРІБНО ПОКАЗАТИ ДИТИНУ ЛОГОПЕДОВІ?

Забавні дитячі слівця й вислови, слова, у яких літери заміняють одна одну, до певного віку радують і смішать мам і татусів. Але минає час, коли ніхто вже не радіє.

Раніше, років десять-п'ятнадцять тому, між батьків ще існувала думка, що відводити дитину до логопеда потрібно після п'яти років. Але сьогодні ці правила застаріли. До п'яти років мовлення малюка іноді вже практично сформоване.

Тому спостерігати розвиток дитячого мовлення в логопеда потрібно починати приблизно з двох-трьох років. Особливу увагу на мовлення малюка варто звернути в тому випадку, якщо є проблеми з нервовою системою або якщо в мами виникали проблеми із плином вагітності й пологів. Адже чим раніше логопед помітить мовленнєві порушення, тим швидше й легше відбудеться корекція.

Для того щоб допомога логопеда не знадоби­лася, батьки повинні дотримувати кількох правил.

• Розмовляючи з дитиною, чітко проговорюва­ти всі звуки, добре артикулювати, щоб малюк ба­чив, як ви вимовляєте звуки й слова.

• Говорити плавно, емоційно, красиво.

• Не перенасичувати своє мовлення складними для дитини словами, говорити короткі речення.

• Не перекручувати слова, уникати «сюсю­кання».

• Якщо дитина помилилася у вимові, не висмі­ювати її, а повторити слово разом із малюком.

• Хвалити за правильну вимову.